Мобільні клініки:
на варті здоров’я дітей прифронтових територій України
Альянс громадського здоров’я є однією з перших організацій в Україні, яка запровадила мобільну медицину. Мобільні клініки, укомплектовані медичним обладнанням, тестами та ліками, їздять на звільнені та прифронтові території України, надаючи базові медичні послуги.
Маленький хлопчик, близько 6 років, захоплено спостерігає за автомобілями, що проїжджають перед його очима. Йому цікаво, як це вони роблять та з чого складаються. Він й сам вправний водій – он як катається на триколісному велосипеді, на заздрість всім! Малюк охоче б продемонстрував свої навички й кращій подрузі, з якою раніше грався у рідному селі щоденно, та її немає: дівчинка виїхала з початком війни, а він залишився тут, зі своїми батьками…
Про цього хлопчину з теплотою згадує вся команда проєкту “Мобільні клініки”. «Він так потребував спілкування, що за півдня, які провів з нами, встиг подружитися з усіма. Йому дуже подобалося гратися з водієм машини і він просив читати йому книжки. Запитував, чи можемо ми його забрати з собою, і розповідав, як сильно сумує за своєю подругою», – згадує Валерія Курбатова, координаторка Харківської команди проєкту “Мобільні клініки”, МБФ «Альянс громадського здоров’я».
Альянс громадського здоров’я є однією з перших організацій в Україні, яка запровадила мобільну медицину. Мобільні клініки, укомплектовані медичним обладнанням, тестами та ліками, їздять на звільнені та прифронтові території України, надаючи базові медичні послуги. У чотирьох областях – Харківській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській – вони обслуговують понад 160 населених пунктів, розташованих у прифронтових зонах, де немає ні аптек, ні медичних установ. У мобільних пунктах працюють лікарі та медсестри, які проводять аналізи, ставлять діагнози та виписують ліки. Команди складаються з 2-4 мобільних пунктів. Крім діагностики і медичної допомоги, вони безкоштовно доставляють домашні аптечки та гуманітарну допомогу.
Люди, які приходять на консультацію сюди, мають змогу отримати широкий спектр послуг: рентгенографія, консультація фтизіатра, УЗД, кардіограма, швидкий тест на інфаркт міокарда, клінічний аналіз крові, тестування на ВІЛ, туберкульоз, гепатити та сифіліс. Цей проєкт має надзвичайно важливе значення, адже люди, особливо діти, які живуть на цих територіях, гостро потребують допомоги.
Самолікування через нестачу медицини
Відсутність доступу до медичних послуг змушує людей займатися самолікуванням. За даними Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, близько 70% українців займаються самолікуванням, користуючись порадами родичів або знайомих, а також інформацією з інтернету. Зараз, під час війни, ці показники значно погіршилися, особливо критична ситуація на прифронтових територіях України, де медичні заклади і аптеки не працюють чи просто знищені.
«Пам’ятаю одне прифронтове село і хлопчика років 10-11. На вигляд він мав надлишкову вагу, тому бабусі привели його до нас на огляд. Начитавшись про цукровий діабет, вони настільки переживали за онука, що обидві постійно кололи йому пальчики, перевіряючи рівень цукру в крові. На їхню думку, він був зависокий і дитину потрібно було рятувати. Після проведеного аналізу, всі показники якого були у нормі, ми порекомендували хлопчику зайнятися фізичною активністю», – розповідає Юлія Овчарова, лікар-терапевт з Харкова, член команди проєкту «Мобільні клініки». «На жаль, через відсутність доступу до медичних послуг, ми зіштовхуємося з історіями, які можуть мати катастрофічні наслідки для дітей. Наприклад, бабусі лікували онуків своїми медикаментами, такими як «Нітрогліцерин», «Валідол», «Корвалмент», які зовсім не призначені для дітей. Ми постійно пояснюємо, що дорослі препарати не можна давати дітям».
Діти залишаються дітьми незалежно від ситуації та місця проживання
«На одному з виїздів ми працювали недалеко від Харкова. У цій місцевості є церква, що прихистила багато переселенців – їм дозволено знаходитися там близько трьох місяців, поки не знайдуть місце для проживання. Зазвичай це молоді сім’ї з дітьми. Того дня було дуже багато малюків, і ми мали із собою іграшки. Батьки, дізнавшись, що можуть безкоштовно зробити аналіз крові дітям, захотіли скористатися цією можливістю. Але діти не дуже раділи, що їм доведеться колоти пальчик. Наш лаборант Роман вирішив роздати іграшки тим, хто наважився здати аналіз крові. Це стало хорошою мотивацією – можна було плакати і все одно отримати свою «винагороду», – розповідає Валерія Курбатова. – «Насправді немає різниці, де живуть діти, у них такі ж страхи і потреби, як і в тих, які живуть не у прифронтових територіях. Для дитини здати кров – це велике досягнення. Діти – вони скрізь діти і потребують уваги».
Члени команди, які працюють з віддаленими громадами, розповідають, що зазвичай допомагають дітям молодшого шкільного та підліткового віку. В прифронтових районах залишилося не так багато дітей. Їм надають консультації, проводять огляди та базові клінічні дослідження, за необхідності направляють до профільних спеціалістів. Найчастіші звернення пов’язані з тривожністю, страхами та нервозністю. Працівники мобільних амбулаторій скеровують їх до дитячого психолога чи невролога.
Робота «Мобільних клінік» має величезне значення для прифронтових регіонів. Вона заповнює нішу, яка допомагає людям виживати в умовах відсутності медичної допомоги.
«Цей проєкт є дійсно особливим і дуже унікальним; він став однією з найважливіших ініціатив під час війни. І ми дуже пишаємося, що є такі команди, члени яких незважаючи ні на що, встають о п’ятій ранку і їдуть у віддалені куточки України, щоб виконувати свою роботу. І як би ти не втомлювався, коли чуєш щиру вдячність від людей, яким це життєво необхідно, забуваєш про все і працюєш ще наполегливіше!», – ділиться Анна Коробчук, керівниця відділу мобільних проєктів.
Впровадження проєкту “Мобільні клініки” (Mobile treatment points – MTP) Альянсом громадського здоровʼя стало можливим за фінансової підтримки GIZ, French Initiative, Global fund та Christian Aid.
Репортаж Ярослави Тимощук
фотографії Каті Москалюк